Голова Державної міграційної служби (ДМС) Наталія Науменко роз'яснила різницю між статусом "біженця" та "тимчасового захисту", що надається українцям за кордоном. В її інтерв'ю для ЗМІ було звернуто увагу на деякі вирази, які вийшли з контексту і викликали багато коментарів і спекуляцій, особливо стосовно терміну "біженець".
У своєму виступі голова ДМС пояснила, що поняття "біженець" ґрунтується на міжнародних правових нормах, і це стосується людей, які вимушено покидають свою державу через переслідування з релігійних, расових, політичних або інших мотивів, і не можуть користуватися захистом у своїй країні.
Важливо розрізняти міжнародно-правовий статус "біженця" і психологічний аспект, пов'язаний із словом "біженець". Останнє в суспільному сприйнятті описує людей, які залишають свої домівки у пошуках безпеки в іншому місці.
Для того, щоб отримати статус біженця, особа повинна довести, що її переслідують через одну з зазначених ознак та побоювання переслідувань є обґрунтованими. Процес отримання цього статусу включає детальну перевірку обставин, які змусили особу залишити свою державу.
Наталія Науменко наголосила на тому, що статус "біженця" дає безстроковий захист і можливість інтеграції в суспільство країни прийому. Це може включати натуралізацію та отримання громадянства у новій країні.
Українці, які покинули свою країну через війну, отримують статус "тимчасового захисту", а не статус біженця. Важливо розуміти, що це два різних статуси. Тимчасовий захист надається у випадках, коли велика кількість іноземців в'їжджає до іншої країни через масові конфлікти або кризи, і він має обмежений термін дії.
Отримання статусу тимчасового захисту не передбачає автоматичного переходу до статусу біженця. Це тимчасовий захист, який надається на обмежений період із забезпеченням певних соціальних та медичних пільг.
Таким чином, розрізнення між статусами "біженця" та "тимчасового захисту" є важливим і базується на міжнародних нормах і правових засадах.